У вас вимкнено javascript!


Для функціональності цього сайту необхідно включити JavaScript.


Ось інструкції, як включити JavaScript у вашому веб-браузерів .


;

Приготування розчинів


4.1.1. Оксиди, пероксиди, амоніак, прості речовини тощо

А

Амоніак (10 %)

425 см3 водного розчину амоніаку з масовою часткою 25 % та густиною 0,907 г/см3 розбавляють водою до 1 дм3.

Густина одержаного розчину амоніаку з масовою часткою 10 % · 0,907 г/см3. Розчин зберігають в поліетиленовому посуді.


Амоніак (25 %)

Розчин готують насиченням води газоподібним амоніаком на установці (рис. 1).


Установка для розчинення амоніаку у воді

Рис. 1. Установка для розчиненя газоподібного амоніаку у воді.

1 — балон з амоніаком; 2 — порожня проміжна склянка; 3, 4, 7 — поглинальні склянки з розчином натрій гідроксиду (50%); 5 — приймач з водою; 6 — склянка-бризковловлювач; 8 — редуктор; 9 — манометр; 10 — підставка під балон; 11 — охолоджуюча баня з водою та льодом


Насичення амоніаком продовжують до одержання розчину із густиною 0,907 г/см3, що відповідає розчину з масовою часткою амоніаку 25 %. Для одержання більш концентрованого розчину приймач з розчином охолоджують водою з льодом.


Агрентум оксид (амоніачний розчин)

1.0 г аргентум нітрату розчиняють в 6 см3 води, додають по краплях розчин амоніаку з масовою часткою 10 %, доти, доки не розчиниться осад, що випав на початку. Після цього доводять об'єм розчину водою до 10,0 см3. Розчин готують у потрібній кількості й відразу ж використовують не зберігаючи.


Б

Бром (бромна вода)

1. Бром краплинами, постійно перемішуючи, додають до води до утворення на дні склянки краплини, що не розчиняється.


2. До розчину калій броміду чи натрій броміду (50 мл; 5 %) додають 2-3 мл хлорної води. Бром, що виділяється, розчиняється у вихідному розчині, який внаслідок цього набуває властивостей бромної води. Розчин використовують для навчальних цілей.


Г

Гідроген пероксид (3 %)

9 см3 (10,00 г) розчину гідроген пероксиду з масовою часткою 30 % змішують з 90,0 см3 води. Розчин використовують свіжоприготовленим.


Й

Йод (йодна вода)

1. Декілька краплин аптечної йодної настойки розчиняють в 50мл води до одержання розчину солом'яно-жовтого кольору.


2. До розчину калій йодиду чи натрій йодиду (50 мл; 5 %) додають 2-3 мл хлорної води. Йод, що виділяється, розчиняється у вихідному розчині, який внаслідок цього набуває властивостей йодної води. Розчин використовують для навчальних цілей.


Х

Хлор (хлорна вода)

1. 10 г Кристалічного калій перманганату поміщають у фракційну колбу об'ємом 200 мл. В шийку колби поміщають ділильну лійку об'ємом 50 мл, вставлену в скляну пробку таким чином, щоб кінець лійки сягав нижньої чверті колби. Діаметр отвору лійки — 2 мм. Бокову трубку фракційної колби з'єднують з допомогою гумового шланга з промивною склянкою. Відвідну трубку промивної склянки з'єднують із скляною трубкою, зігнутою під кутом, що проходить через скляну пробку й опущена до дна приймача.

У місцях з'єднання скляні трубки повинні щільно прилягати одна до одної, щоб газ не діяв на гумові шланги.

Промивна склянка повинна бути заповнена водою на 13.

Приймач об'ємом 500 мл потрібно заповнити на ¾ водою кімнатної температури.

Для забезпечення герметичності пробки покривають розплавленим парафіном.

Після складання приладу лійку заповнюють хлоридною кислотою і, відкриваючи кран, дають можливість кислоті стікати на дно фракційної колби на кристали калій перманганату.

Хлор, що виділився, проходить через промивну склянку й поглинається водою в приймачі. Видлення газу слід проводити до насичення води в приймачі.

Роботу потрібно проводити під тягою.


2. Наливають у колбу 10-20 мл розчину побутового хлоровмісного відбілюючого засобу ("Білизна"), розбавляють його водою в 2 рази та додають (обережно!) декілька крапель концентрованої хлоридної кислоти. Хлор, що виділяється, насичує вихідний розчин, який внаслідок цього набуває властивостей хлорної води. Розчин використовують для навчальних цілей при демонструванні властивостей хлору.


Розділи:
  1. Виготовлення розчинів окремих реактивів
    1. Неорганічні речовини
      1. Оксиди, пероксиди, амоніак, прості речовини тощо
      2. Луги
      3. Кислоти
      4. Солі
    2. Органічні речовини
      1. Вуглеводні, галогенопохідні вуглеводнів
      2. Спитри, феноли, етери, кетони, альдегіди
      3. Карбонові кислоти, естери, жири, вуглеводи
      4. Нітросполуки, аміни, амінокислоти, білки
      5. Індикатори
Зміст