|
Хімічні формули
Шановні учні! На цій сторінці Ви зможете ознайомитись із алгоритмами розв'язування завдань пров'язаних із хімічними формулами, розглянути приклади розв'язування таких завдань.
Також у Вас є можливість перевірити свої сили у розв'язуванні такого типу завдань. Для цього слід лише ввести умову завдання у відповідне поле на формі та натиснути кнопку.
Комп'ютер виконає завдання. Після цього Ви зможете звіритись із відповіддю.
Розділи
-
Визначення кількості атомів хімічних елементів у формульній одиниці
- Валентність хімічних елементів
1.1.
Визначення валентностей за формулою сполуки
1.2.
Складання формули сполуки за валентностями елементів
- Ступінь окиснення хімічних елементів
2.1.
Визначення ступенів окиснення за формулою сполуки
Визначення кількості атомів хімічних елементів у формульній одиниці
Алгоритм визначення кількості атомів хімічних елементів у формульній одиниці
- Вирахувати кількість атомів першого хімічного елемента (Див.
Правила запису формул
Деякі правила запису хімічних фомул
- Кількість атомів хімічного елемента вказується індексом у формулі речовини:
H2 Гідрогену міститься 2 атоми.
- Якщо кількість атомів хімічного елемента рівна 1, то індекс у формулі не пишеться:
H2O Оксигену міститься 1 атом.
- Якщо символ елемента зустрічається у формулі декілька разів, то індекси додаються:
NH4H2PO4 Гідрогену міститься 4+2=6 атомів.
- Індекс записаний за дужками стосується усіх хімічних елементів записаних у дужках (його слід множити на кожен індекс):
(N1H4)3PO4
|
|
Нітрогену міститься 1·3=3 атоми;
|
Гідрогену міститься 4·3=12 атомів.
|
-
Якщо у формулі присутній знак пов'язано (·), то індекси, що стосуються одного й того ж елемента, додаються:
H2SO4·H2O1
|
|
Гідрогену міститься 2+2=4 атоми;
|
Оксигену міститься 4+1=5 атомів.
|
-
Якщо формула містить коефіцієнт то він стосується усіх елементів розташованих за ним до знаку ·:
Na2O1·CaO1·6Si1O2
|
|
Силіцію міститься 6·1=6 атомів;
|
Оксигену міститься 1+1+6·2=14 атомів.
|
);
Приклад:
(N1H4)2HPO4 |
|
Cu1SO4·5H2O |
N |
|
1·2=2 |
|
Cu |
|
1 |
-
Повторити ці дії для інших елементів елементів;
Приклад:
(N1H4)2H1P1O4 |
|
Cu1S1O4·5H2O1 |
N |
|
1·2=2 |
|
Cu |
|
1 |
H |
|
4·2+1=9 |
|
S |
|
1 |
P |
|
1 |
|
O |
|
4+5·1=9 |
O |
|
4 |
|
H |
|
5·2=10 |
-
Вирахувати загальну кількість атомів.
Приклад:
(N1H4)2H1P1O4 |
|
Cu1S1O4·5H2O1 |
N |
|
1·2=2 |
|
Cu |
|
1 |
H |
|
4·2+1=9 |
|
S |
|
1 |
P |
|
1 |
|
O |
|
4+5·1=9 |
O |
|
4 |
|
H |
|
5·2=10 |
Всього: |
2+9+1+4=16 |
|
Всього: |
1+1+9+10=21 |
Визначення валентностей за формулою сполуки
Алгоритм визначення валентності за формулою речовини
- Вказати відому валентність елеменета над його символом (Див.
Правила визначення валентностей елементів
Правила визначення валентностей хімічних елементів
- Валентність окремих елементів завжди становить:
I |
|
II |
|
I |
|
I |
|
II |
|
H |
, |
O |
, |
F |
, |
Ag |
, |
Zn |
; |
- Валентність елементів I, II та III груп головних (А) підгруп періодичної
системи хімічних елементів завжди дорівнює номеру групи в якій знаходиться елемент;
Наприклад:
ВИЙНЯТОК! Валентність Талію (Tl) змінна.
-
Валентність елемента IV, V, VI та VII груп головних (А) підгруп
періодичної системи
записаних в кінці формули
визначається,як 8 відняти № групи в якій знаходиться елемент;
Наприклад:
|
I |
|
|
III |
|
|
II |
|
Cu |
Cl |
2, |
Mg3 |
P |
2, |
Fe |
S |
. |
-
Сума валентностей на вісх атомах одного хімічного елемента дорівнює
сумі валентностей на всіх атомах іншого хімічного елемента.
Наприклад:
S 6·1=6;
O 2·3=6.
);
Приклад:
-
Помножити відому валентність на індекс біля відповіного елемента;
Приклад:
2·3=
6
-
Поділити одержане число на індекс біля другого елемента;
Приклад:
2·3=
6
6:1=
6
-
Записати значення валентноті над символом відповідного елемента.
Приклад:
2·3=
6
6:1=
6
Складання формули сполуки за валентностями елементів
Алгоритм складання формули сполуки за валентностми елементів
- Вказати валентності елеменетів над їх символами (Див.
Правила визначення валентностей елементів
Правила визначення валентностей хімічних елементів
- Валентність окремих елементів завжди становить:
I |
|
II |
|
I |
|
I |
|
II |
|
H |
, |
O |
, |
F |
, |
Ag |
, |
Zn |
; |
- Валентність елементів I, II та III груп головних (А) підгруп періодичної
системи хімічних елементів завжди дорівнює номеру групи в якій знаходиться елемент;
Наприклад:
ВИЙНЯТОК! Валентність Талію (Tl) змінна.
-
Валентність елемента IV, V, VI та VII груп головних (А) підгруп
періодичної системи
записаних в кінці формули
визначається,як 8 відняти № групи в якій знаходиться елемент;
Наприклад:
|
I |
|
|
III |
|
|
II |
|
Cu |
Cl |
2, |
Mg3 |
P |
2, |
Fe |
S |
. |
-
Сума валентностей на вісх атомах одного хімічного елемента дорівнює
сумі валентностей на всіх атомах іншого хімічного елемента.
Наприклад:
S 6·1=6;
O 2·3=6.
);
Приклад:
-
Визначити найменше спільне кратне
Найменшим спільним кратним натуральних чисел a і b називають найменше натуральне число, яке кратне числам і a, і b. Найменше спільне кратне чисел a і b позначають так: НСК (a, b).
Наприклад, НСК (8, 12) = 24.
(НСК) для значень валентностей (Див.
Визначення найменшого спільного кратного
Визначення найменшого спільного кратного
Щоб знайти найменше спільне кратне декількох натуральних чисел, треба:
- розкласти їх на прості множники;
Приклад. Знайдіть НСК (320, 240).
Знаходимо розклад на прості множники чисел:
320
|
2
|
160
|
2
|
80
|
2
|
40
|
2
|
20
|
2
|
10
|
2
|
5
|
5
|
1
|
|
|
|
240
|
2
|
120
|
2
|
60
|
2
|
30
|
2
|
15
|
3
|
5
|
5
|
1
|
|
|
- виписати множники, які входять у розклад одного з чисел;;
Приклад.
Виписуємо множники що входять у розклад числа 320:
320=2·2·2·2·2·2·5=26·5;
- дописати до них множники, яких не вистачає, з розкладу останніх чисел;
Приклад.
У розкладі числа 360 немає множника 3, котрий є у розкладі числа 240, тому:
26·5·3;
- знайти добуток одержаних множників.
Приклад.
Знаходимо добуток розкладу одного з чисел на добуток множників другого числа, яких немає в розкладі першого числа:
НСК(360,240)=26·5·3=960.
);
Приклад:
НСК(6,3)=
6
-
Поділити одержане число на валентність першого елемента;
Приклад:
НСК(6,3)=
6
6:6=
1
-
Записати одержане значення як індекс біля символа першого елемента.
Приклад:
НСК(6,3)=
6
6:6=
1
-
Поділити одержане число на валентність другого елемента;
Приклад:
НСК(6,3)=
6
6:6=
1
6:2=
3
-
Записати одержане значення як індекс біля символа другого елемента.
Приклад:
НСК(6,3)=
6
6:6=
1
6:2=
3
Визначення ступенів окиснення
Алгоритм визначення ступенів окиснення
Якщо у формулі один елемент.
- Ступінь окиснення будь-якого елемента в простій речовині завжди дорівнює 0.
Приклад:
H |
0 |
, |
O |
0 |
, |
Na |
0 |
, |
Au |
0 |
. |
2 |
3 |
|
|
Якщо у формулі два елементи.
- Записати ступінь окиснення елеменета, у якого вона постійна, над його символом (Див.
Правила визначення ступенів окиснення елементів
Правила визначення ступенів окиснення хімічних елементів
- Ступінь окиснення будь-якого елемента в простій речовині завжди дорівнює 0;:
H |
0 |
, |
O |
0 |
, |
Na |
0 |
, |
Au |
0 |
. |
2 |
3 |
|
|
- Ступені окиснення окремих елементів незмінні, та становять:
Елемент та характерний ступінь окиснення |
Винятки |
H+1 |
Гідриди металів. Наприклад: LiH-1. |
F-1 |
Гідриди металів. Наприклад: LiH-1. |
O-2 |
-
Оксиген фторид: O+2 F2;
-
Пероксиди: -1;
-
Надпероксиди;
-
Озоніди.
|
Ag+1 |
|
Zn+2 |
|
Al+3 |
|
- Ступінь окиснення елементів I та II груп головних (А) підгруп періодичної
системи хімічних елементів завжди додатній та дорівнює номеру групи в якій знаходиться елемент;
Наприклад:
Na+1, Rb+1, Ca+2, Ba+2.
-
Ступінь окснення елемента IV, V, VI та VII груп головних (А) підгруп
періодичної системи
записаних в кінці формули
визначається,як № групи відняти 8 в якій знаходиться елемент;
Наприклад:
CuCl |
-1 |
, |
Mg |
|
P |
-3 |
, |
FeS |
-2 |
. |
2 |
3 |
2 |
|
-
Сума ступенів окиснення на вісх атомах одного хімічного елемента завжди дорівнює
0.
Наприклад:
5·2+5·(-2)=0.
);
Приклад:
-
Помножити відомий ступінь окиснення на індекс біля відповіного елемента;
Приклад:
(-2)·3=
-6
-
Змінити знак одержаного числа на протилежний;
Приклад:
(-2)·3=
-6
-(-6)=6
-
Поділити одержане число на індекс біля другого елемента;
Приклад:
(-2)·3=
-6
-(-6)=6
6:1=6
-
Записати значення ступеня окиснення над символом відповідного елемента.
Приклад:
(-2)·3=
-6
-(-6)=6
6:1=6
Якщо у формулі три і більше елементи.
- Записати ступені окиснення елеменетів, у яких вона постійна, над їх символами (Див.
Правила визначення ступенів окиснення елементів);
Приклад:
Na |
+1 |
Cr |
|
O |
-2 |
; |
Cu |
S |
O |
-2 |
; |
N |
H |
+1 |
Cl |
-1 |
. |
2 |
2 |
7 |
4 |
4 |
|
-
Якщо два елементи мають змінні ступені окиснення то один з них визначають:
- В йоні NH4+ ступінь окиснення Нітрогену завжди становить -3;
- В йоні кислотного залишку ступені окиснення визначають, як у сполуці утвореній двома хімічними елементами, пам'ятаючи
що сума всіх ступенів окиснення дорівнює заряду йона.
Приклад:
Na |
+1 |
Cr |
|
O |
-2 |
; |
|
|
N |
H |
+1 |
Cl |
-1 |
. |
2 |
2 |
7 |
4 |
|
|
|
SO42-
|
( |
S |
|
O |
-2 |
) |
2- |
1 |
4 |
|
-2·4=
-8;
-2-(-6)=
6;
6:1=
6
|
|
|
|
|
-
Помножити відомі ступені окиснення на індекси біля відповіних елементів;
Приклад:
Na |
+1 |
Cr |
|
O |
-2 |
; |
Cu |
S |
+6 |
O |
-2 |
; |
N |
H |
+1 |
Cl |
-1 |
. |
2 |
2 |
7 |
1 |
4 |
4 |
1 |
1·2=
2
-2·7=
-14
|
|
6·1=
6
-2·4=
-8
|
|
1·4=
4
-1·1=
-1
|
|
-
Знайти суму одержаних значень;
Приклад:
Na |
+1 |
Cr |
|
O |
-2 |
; |
Cu |
S |
+6 |
O |
-2 |
; |
N |
H |
+1 |
Cl |
-1 |
. |
2 |
2 |
7 |
1 |
4 |
4 |
1 |
1·2=
2
-2·7=
-14
2+(-14)=
-12
|
|
6·1=
6
-2·4=
-8
6+(-8)=
-2
|
|
1·4=
4
-1·1=
-1
4+(-1)=
3
|
|
-
Змінити знак одержаного числа на протилежний;
Приклад:
Na |
+1 |
Cr |
|
O |
-2 |
; |
Cu |
S |
+6 |
O |
-2 |
; |
N |
H |
+1 |
Cl |
-1 |
. |
2 |
2 |
7 |
1 |
4 |
4 |
1 |
1·2=
2
-2·7=
-14
2+(-14)=
-12
-(-12)=12
|
|
6·1=
6
-2·4=
-8
6+(-8)=
-2
-(-2)=2
|
|
1·4=
4
-1·1=
-1
4+(-1)=
3
-(3)=-3
|
|
-
Поділити одержане число на індекс біля елемента із невідомим ступенем окиснення;
Приклад:
Na |
+1 |
Cr |
|
O |
-2 |
; |
Cu |
|
S |
+6 |
O |
-2 |
; |
N |
|
H |
+1 |
Cl |
-1 |
. |
2 |
2 |
7 |
1 |
1 |
4 |
1 |
4 |
1 |
1·2=
2
-2·7=
-14
2+(-14)=
-12
-(-12)=12
12:2=
6
|
|
6·1=
6
-2·4=
-8
6+(-8)=
-2
-(-2)=2
2:1=
2
|
|
1·4=
4
-1·1=
-1
4+(-1)=
3
-(3)=-3
-3:1=
-3
|
|
-
Записати значення ступеня окиснення над символом відповідного елемента.
Приклад:
Na |
+1 |
Cr |
+6 |
O |
-2 |
; |
Cu |
+2 |
S |
+6 |
O |
-2 |
; |
N |
-3 |
H |
+1 |
Cl |
-1 |
. |
2 |
2 |
7 |
1 |
1 |
4 |
1 |
4 |
1 |
1·2=
2
-2·7=
-14
2+(-14)=
-12
-(-12)=12
12:2=
6
|
|
6·1=
6
-2·4=
-8
6+(-8)=
-2
-(-2)=2
2:1=
2
|
|
1·4=
4
-1·1=
-1
4+(-1)=
3
-(3)=-3
-3:1=
-3
|
|
|
|